Форт-Лодердейл

Штат Флорида, США, листопад 2012
Google Карти, Яндекс.Карти

Миртл-Біч

Летимо на південь. На навігаторі помічаю, що літак рухається якраз над Лонг-Беєм — затокою з дугоподібною береговою лінією, по центрі якої знаходиться місто Миртл-Біч, про яке я багато чув від моїх попутників по подорожі вересня 2012 (вони пропрацювали там все літо). З відстані 32 кілометрів майже ніяких деталей не розібрати (а на фотографії так взагалі нічого не видно), але місцезнаходження можна вгадати, якщо звіритися з мапою. На знімку обриси Миртл виділено білим:

Форт-Лодердейл

Агломерація Майамі складається з трьох основних міст — Майамі, Голлівуду (не плутати з однойменним районом Лос-Анджелеса ) і Форт-Лодердейла. Форт-Лодердейл це одне з тих місць, куди можна приїжджати заради чого завгодно, але тільки не заради самого місця. Я прилетів туди підвищити свій освітній рівень у галузі розробки під веб на RWX-2012.

Кінець листопада, у Флориді не сезон. Не зважаючи на те, що стовпчик термометра піднімається вдень до +27 градусів, і море цілком тепле, народу мало.

Стовпотворіння курортників спостерігається в основному восени і навесні. Влітку теж порожньо — занадто жарко.

Незабаром Різдво, і вулиці прикрашені сніжинками, які світяться — при такому кліматі це трохи розриває шаблон.

Місто гранично нудне.

Типовий для Флориди стиль приватних будинків.

Центр.

У бік суші від центру.

У бік води від центру. Ідеш такий якимись закутками, і думаєш: «ось бачу зараз цю вулицю, а адже сюди вже ніколи не повернуся». І правда, навіщо сюди повертатися?

Яхти. У цьому місці мені зустрілася просто пекельна тітка, яка є зібранням найгірших стереотипів. На вигляд 60 років, анорексична, одягнена в обтягуючі брендові шмотки, з дуже довгим вибіленим волоссям і потворним дрібним собачкою на повідку. На жаль, я ніяк не можу навчитися безцеремонно знімати людей, що цього не бажають, інакше б я вас тут порадував її фотографією і пустився б у міркування про те, як у деяких жінок їде дах на тлі заперечення власній старості.

Канал.

Покинутий готель.

Дитячий садок.

Зупинка.

Розвідний міст.

Колірне кодування.

У місті кілька конкуруючих компаній таксі. Їхні машини не розрізняються нічим, крім телефонних номерів, що складаються з однакових цифр. В однієї компанії всі цифри — сімки, у другої — двійки, у третьої — дев’ятки. Сімок чисельно помітно більше — напевно через те, що номер з ними легше запам’ятовують і охочіше по нього телефонують. У Бєлгороді теж є компанія таксі, де номер повністю складається з сімок.

Гідранти типові, але проведена до них труба завжди стирчить із землі.

Флорида — один зі штатів, де не потрібно передній номер на автомобіль, тому всі їздять без нього.

А для заднього номера є понад сотні різних дизайнів. У США всі питання ПДР перебувають у віданні штатів, тому будь-який штат має право самостійно вирішувати, як виглядає номер і де його слід вішати. Такого поняття, як «блатний номер» тут не існує — за прийнятну суму будь-хто може написати на номері що завгодно (заборонена тільки лайлива та дискримінаційна лексика).

Паркомати працюють від сонячних батарей, а урни точно такі ж, як в Вашингтоні і Чикаго (і формою, і кольором), тільки сині урни для переробки ще і забезпечені козирком, щоб крупного сміття не кидали.

В якості образотворчого елемента користується популярністю зображення стилізованих географічних контурів штату (у Флориди легко впізнавана форма).

Світлофори вішають щедро, наче їх нікуди дівати. Іноді навіть по дві штуки на одному стовпі в одному напрямку.

Інший варіант розміщення — на довжелезних металевих палицях, простягнутих через всю дорогу.

Перехрестя викладені плиткою.

У готелі хтось не закрив вихід на дах.

На даху, крім антен і вентиляційних труб, знаходяться двигуни ліфтів та резервуари з водою (гаряча вода підігрівається в одному з контейнерів). Я ніколи не їжджу на ліфтах, якщо є сходи, тут немає ніяких страхів, просто бігти по сходах на 16 поверх прикольней.

Захід сонця. На пальмах живуть папуги, але їх зняти не вдалося, бо швидко стемніло.

Ніч.

Часу скупатися за весь тиждень абсолютно не було. Лише один раз ввечері вдалося по-швидкому зануритися у воду.