Лас-Вегас
Штат Невада, США, березень 2014
Google Карти, Яндекс.Карти
Крім поїздок у пустелю і на каньйон, однією з цілей цієї поїздки було стрибнути з башти «Стратосфера».
Є там такий атракціон, відповідно до рекламі, «захоплююча пригода усього життя» — вас прив’язують за трос, і ви стрибаєте з вежі. Відразу скажу, що цей атракціон — повне УГ. Ніякого відчуття вільного падіння немає, вас просто спускають на тросі і все. Ви навіть із вежі самостійно не стрибаєте — вас зіштовхують, не попередивши (напевно, звикли, що більшості клієнтів ссикотно, і вони без цього не стрибнуть). Потім ти неспішно спускаєшся на синій майданчик.
За додаткову плату вам на руку прив’язують ГоПро, щоб ви могли познімати, як кричите. Або, у моєму випадку, як опускаєтеся з кам’яним виразом неголеного обличчя.
Якщо хочете стрибнути, резервуйте заздалегідь в інтернеті, у них щільний графік. Або хоча б прийдіть хвилин за 20 до відкриття, вас швидше за все візьмуть. Після стрибка також дадуть безкоштовний квиток на вежу. У минулу поїздку я там був без фотоапарата, але цього разу покажу вид з неї, наприклад.
Велике село.
На вежі 3 атракціони. Карусель, яка обертається на висоті.
Вагончик, який їде по рейці, а потім вона «несподівано» провалюється.
На самому шпилі — сидіння на швидкості вистрілюються вгору.
Ні на чому кататися я не став, не було бажання (у тому числі і псувати враження від минулого разу — найважливіше не що й де, а з ким).
Жив у готелі «Циркус-Циркус», де теж є подібні атракціони. Як гостеві готелю, мені видали безкоштовний квиток на них, і безкоштовний ваучер на 10 доларів у казино. З атракціонами був облом — вони не працювали (у міжсезоння вони працюють тільки по вихідним). З ваучером я пішов пограти в рулетку, де виграв цілих 4 долари. Офігіти, та я ж улюбленець фортуни.
Раз вже приїхав, можна ще трохи прогулятися туди-сюди.
Пошукати поштову скриньку для листівки.
Подивитися розклад шоу «Сирени острова скарбів», яке ми тоді не подивилися, і дізнатися, що воно було остаточно закрито в листопаді 2013 року. Уявлення про нього тепер можна отримати тільки на Ютубі, пошукавши за словами «Sirens of TI» (спойлер: там багато телиць в трусах).
Стеля в готелі «Венеціанський» (бюро знахідок паспортів, ліл).
Ще тут є фабрика шоколаду, на якій можна подивитися на процес. На неї варто їхати тільки тоді, коли у вас багато часу, а робити зовсім вже нічого. Конвеєр працює не завжди, а подивитися вам дадуть тільки здалеку через скло. Поруч із нею знаходиться лавка виробленої продукції, де ціни по ідеї повинні бути нижче, але чомусь задерті рази в 3 в порівнянні з тими, що в магазинах.
Поруч із фабрикою, щоб скрасити від неї враження — галерея кактусів.
І ще звідти можна займатися плейн-спотінгом — там якраз проходить посадкова глісада.
Готель «Луксор».
У комплексі «Мандалай-Бей» натрапив на ресторан «Красна площа», поряд з яким стояв справжній засиджений птахами безголовий Ленін (голова в нього раніше була, але потім через скарги реакційної буржуазії, що відвідувала готель її видалили, і тепер вона знаходиться в холодильнику ресторану). Чомусь на заході обожнюють побитий прийом стилізації під кирилицю, коли латинські букви замінюють на схожі під формі кириличні (як у титрах фільму «Червона спека»). У людини, кирилицю знаючої, це викликає зависання мозку, який переключається в кириличний режим розпізнавання літер і бачить абракадабру. НДРРУ НФЦЯ?
Там же можна подивитися на океанаріум з акулами.
Смішна риба.
Риба-зебра.
Помацав ската, він не злякався.
Особливість житлових районів Лас-Вегаса — їх часто обгороджено спільним парканом і обладнано шлагбаумом.
Одноповерхове місто.
Каньйон Ред-Рок
Дуже сподобався заповідник Каньйон Ред-Рок, що знаходиться недалеко від міста.
Конячка.
Гарне місце.
Якщо ви в хорошій фізичній формі, на скелю можна забратися.
Я заліз на самий верх. Мабуть, найкраще враження дня.
Наблизимо.
Через гарну натуру і близькість до міста парк — популярне місце для фотосесій. Ось знімають електромобіль «Тесла».
А ось — якихось дівчат.
Настає темрява. Розташований в оточеній горами долині, Лас-Вегас схожий до котла з розплавленим металом. Таке відчуття виникає завжди, коли вам доводиться в’їжджати в нього вночі — навколо чорна тьма, а перед вами — сяюче море вогнів, в яке ви готуєтеся зануритися. Випромінюване їм у небо світло видно за десятки кілометрів (стовп світла зліва — прожектор, встановлений на піраміді «Луксора»).
Наостанок можна прогулятися по нічному місті.
Цікаво, а чи є в міст пам’ять?
- Агата Крісті, «Автобіографія»
У цього її точно немає. Тут відбувається стільки подій і розгортається стільки пристрастей, що йому до тебе немає ніякої справи. А ти йдеш один по гучній вулиці, повної радісних і бездіяльних людей, згадуючи найвідоміше висловлювання Агати Крісті, і думаєш про те, що нічого тут не змінилося, і в той же час змінилося все. Не можна двічі увійти в одну й ту ж річку, тому що витече вода. Не можна двічі прийти в одне і те ж місце, тому що витече час, що міняє місцями дорожні знаки і байдуже залишає тобі лише яскраву пляму на засвіченій плівці твоєї пам’яті. Пам’яті про літо у світі вічної зими.
Ні, у міст пам’яті немає. Вона — властивість людей. Особливо тих, у кого крім неї в житті нічого не залишилося.
Дивіться також: Лас-Вегас у вересні 2012.