На горі Ахун

Краснодарський край, Росія, травень 2016
Google Карти, Яндекс.Карти

У Сочі є гора Ахун. Це найвища точка прибережної зони, з якої видно як Сочі, так і Адлер, тому туристи їздять сюди на них подивитися. Громадський транспорт сюди не ходить, тому дістатися на вершину можна або пішки (для цього є піші туристичні маршрути), або на таксі. Оскільки часу вже залишалося дуже мало, я вибрав друге.

Таксистом виявився дуже балакучий вірменин з Абхазії, який брав участь, за його власними словами, у війні з Грузією в складі батальйону імені Баграмяна. Батальйон цей прославився своєю жорстокістю, грузини звинувачують його учасників у геноциді мирного населення, а небажання Вірменії офіційно засудити дії його бойовиків є одним з каменів спотикання у відносинах Грузії і Вірменії. Таксист же всю дорогу розповідав всілякі натуралістичні історії про війну — про бої, про відірвані кінцівки, про своє знайомство з Ардзінбою, про тортури і розстріли (в одній з історій фігурувала латиська снайперша, яка воювала на боці грузин — що з нею зробили, перш ніж розстріляти, ви, думаю, здогадаєтеся). Що цікаво, почав він з паплюження грузин, а закінчив паплюженням абхазів, які, за його словами, виявилися «дикунами, що спустилися з гір». Особливе роздратування у нього викликало те, що абхази «присвоїли собі перемогу» над «загарбниками», забувши про тих, хто їм у цьому допомагав.

На вершині як на набережній — кіоски, сувеніри, кафе.

Щоб побачити околиці, потрібно піднятися на побудовану в середині 1930-х років оглядову вежу. Вхід у неї, якщо не помиляюся, коштував

Помилка на сайті: неможливо показати перелік валют, оскільки функцію currencies() не визначено. Криворукий автор випадково затер потрібний файл. Бекапи, гіт - ні, не чули :(

Вежа на тлі моря.

Час був уже вечірній, тому скористатися телеоб’єктивом було нелегко. Штатива не було, фотографії в сутінках отримувалися змазаними. На цьому фото починає світитися вечірніми вогнями Адлер. Зверху він виглядає не так сумно, як зі своїх вулиць.

Видно і саме місто, і, лівіше, олімпійський парк

Курортна частина.

Позаду розкинулися гори.

На вершинах ще не розтанув сніг.

З іншого боку — Сочі. Через відтінення заходом деталі зливаються.

* * *

Головну частину міста частково закривають пагорби.

* * *

Ахун став останньою крапкою цієї поїздки. Наступного дня Діма, який нарешті повернувся з Москви, підвіз до аеропорту.

Кидаю прощальний погляд на море.

Аеропорт дуже великий і по завантаженості займає 5 місце в Росії.

Наостанок висловлюю величезну подяку Дімі Мігунову за безоплатно надане житло і Лілі Гонтарєвій за неоціненну допомогу в плануванні і організації цієї поїздки. Сподіваюся, що ще сюди повернуся.