Франкфурт-на-Одері
Бранденбурґ, Німеччина, серпень 2016
Google Карти, Яндекс.Карти
На серпень 2016 було заплановано чергову поїздку по Європі, що малася охопити 5 країн. На рейсі Москва—Берлін Аерофлот зробив приємний подарунок, безкоштовно пересадивши в бізнес-клас (таке іноді буває, якщо ви частолітаючий пасажир, а місця в економі закінчуються). Крісла тут більше і зручніше, хоча в лежаче положення не відкидаються (останнє буває тільки на далекомагістральних літаках). Політ до Берліна на літаку Airbus A320-214 з б/н VP-BKY зайняв трохи більше двох годин, і більшу частину часу нас дуже щільно і смачно годували (в економі на таких відстанях просто дають бутерброд). Їду видають у фарфоровому посуді і з металевими столовими приладами (в економі все одноразове і пластикове).
На трасі зустрічається дуже багато праворульних машин із британськими номерами. Якщо врахувати, що у Великобританії живе близько 800 000 польських емігрантів, а ця траса — найпряміший та найшвидший шлях із західної Європи до Польщі, то стає зрозумілим, звідки тут так багато «англійців».
У Німеччині є два міста з назвою Франкфурт. Один, той що стоїть на річці Майн — великий мегаполіс, фінансова столиця країни і один із найбільш відвідуваних міст світу. Інший Франкфурт стоїть на річці Одер на самому кордоні з Польщею. Це невелике містечко з населенням усього 61 тисяча осіб, провінція колишньої НДР. На в’їзді нас зустрічають сірі панельні багатоповерхівки.
Як і багато інших німецьких міст, Франкфурт-на-Одері сильно постраждав під час війни, велику частину довоєнних будівель було зруйновано. Порожні простори було забудовано архітектурою соціалізму.
Трохи історичної забудови все ж збереглося.
Міський собор.
Центр симпатичний. Більшість будівель сучасні, але за стилем добре вписуються.
Багато малих скульптур, деякі дивні.
Майдан відданий під парківку :—/
Зустрілися такі симпатичні вулиці. Будинки в ідеальному стані.
Старовинний напис на стіні все ще видно.
Дуже гарні будинки. Але насправді це рідкість.
Основна частина міста — нехитрі прямокутні панельки.
Острівець старовини в оточенні соцреалізму.
Як виглядали б сучасні російські міста, якби в них жили німці.
Типові багатоповерхівки.
Зверніть увагу, що ніхто не склить балкони, навіть на таких будівлях, які не становлять особливої архітектурної цінності. Адже в нас навіть найкрасивішу будівлю в центрі міста можуть обліпити позбавленими смаку автобусними вікнами, немов це якась радянська дача, і не бачать у цьому нічого поганого.
Ті будинки, що пройшли реновацію, виглядають дуже пристойно. При бажанні навіть зі звичайної хрущівки можна зробити якісне житло.
Двори теж акуратні, хоча і не ідеальні.
Вхід у під’їзд.
Вулиці з комуністичними назвами залишилися не тільки в Росії. Ось вам і Карл Маркс, і Роза Люксембург. У деяких містах навіть Ленінштрассе зустрічаються.
А ще в східній частині Німеччини набагато сильніше антиемігрантські настрої. Напис зліва англійською — «біженцям тут не раді». Напис великими літерами — «біжінці залишайтеся, нацисти геть» (слово «біженці» написано з помилкою). Однак, після закреслення слова «нацисти» сенс фрази змінюється на щось на кшталт «біжінці, залишайтеся вигнаними».
Сміттєві баки.
Урна з легким нальотом духовності.
У місті є занедбанка, рідкісне для Німеччини явище.
Громадський транспорт представлений трамваями і автобусами. Серед трамвайних вагонів зустрілися звичні нам Татри KT4 (тільки версії D, яка вироблялася для НДР), і німецькі низькопідлогові ADtranz GT6M, а серед автобусів — зчленовані MAN NG 313. Фірмовий колір — світло-зелений, але далеко не всі машини в нього пофарбовані.
Приклади громадських просторів.
Вокзал.
Найвища будівля міста, Одертурм (Одерська вежа). Якщо пам’ятаєте, у Франкфурті-на-Майні був Майнтурм.
Міське графіті.
Світлофорна кнопка — стандартна європейська. Поруч розташована кнопка зупинки трамвая, яка одночасно дає сигнал водієві зупинитись і перекриває дорогу, щоб пішохід міг безпечно підійти до зупинки (трамвайні колії йдуть посередині вулиці).
На багатьох стовпах і електричних будках приклеєна біло-червоно-біла наліпка, що нагадує білоруський прапор. Що вона означає, з’ясувати не вдалося. Напевно, просто світловідбиваючий знак.
Біля річки досі стоїть старовинний навантажувальний кран, перетворений на пам’ятник.
По Одері проходить державний кордон із Польщею. Раніше тут був пункт пропуску, але тепер обидві країни знаходяться в шенгенській зоні, і можна вільно гуляти з однієї країни в іншу. Переходячи міст, ви потрапляєте в місто Слубіце. Про це — у наступній розповіді.