Санкт-Петербург

Росія, вересень 2011
Google Карти, Яндекс.Карти

З інтернету я випадково дізнався, що у вересні в Пітері пройде зустріч читачів із польським письменником Янушем Вишневським (найбільш відомим своїм романом «Самотність у мережі»), книгу з автографом якого я хотів подарувати одній людині. Вирішивши, що для побачення з улюбленим містом підходить будь-яка причина, я взяв свій рюкзак і поїхав у культурну столицю.

Місто на Неві зустріло мене надзвичайно теплою та сонячною для балтійської осені погодою.

Приїжджати сюди можна навіть просто погуляти.

Заради почуття естетики.

Культури (люди стоять на червоне світло, навіть незважаючи на відсутність машин).

Думок про історію.

Прикладів пітерської мови («кура») і використання знака рубля (P -), який все ніяк не стає офіційним.

Народної творчості а-ля Європа.

Або виключно відпрацьованої дорожньої розмітки зі спеціальними смугами для громадського транспорту.

Налаштування світлофора.

Поливна машина біля Зимового палацу. У кіоску зліва я під час кожної поїздки в Санкт-Петербург купую класичне ескімо.

Мобільна боротьба за чистоту.

Відомий репродуктор часів Другої світової, безсоромно, але з розумним розрахунком заспамлений якоюсь компанією, що надає дешевий нічліг. На щастя, номери обдерли.

Казанський собор у лісах та аніматори біля пам’ятника Кутузову.

Зустріч із письменником відбувалася в Домі книги. Цю будівлю було побудовано на початку ХХ століття для розміщення російської філії компанії «Зінґер». Спочатку компанія хотіла побудувати хмарочос, але не змогла зробити цього через обмеження по висоті. У 1917 році будівлю було експропрійовано, у ній розміщувалися різні ленінградські видавництва, а з кінця тридцятих років — Дім книги. Зараз, крім великого книжкового магазину, тут розміщуються офіси різних компаній, зокрема, штаб-квартира найбільшої російської соціальної мережі «Вконтакті».

Вишневський розповідав історії своїх книг і відповідав на запитання про творчість, а потім підписував читачам книги. Це був перший раз, коли я взяв у когось автограф — для себе я цього ніколи не робив. У якийсь момент виникла думка купити ще кілька книг, дати йому підписати, а потім ними побарижіть. Але до практичного виконання ідея не дійшла. Історія з автографом була більш докладно описана в оповіданні «Самотність з автографом Вишневського».

Потім я ще гуляв по місту, а також зустрівся зі своїми пітерськими родичами.

Враження, як завжди, залишилися найяскравішими.