Сайт Юрія Міхеда (a.k.a. juras14)

Гамбург

Вільне і Ганзейське місто Гамбург, Німеччина, вересень 2015
Google Карти, Яндекс.Карти

У цьому місті я провів кілька днів і багато встиг подивитись, тому розповідь доведеться розбити на кілька частин. Це частина перша.

Перш ніж почати розповідь, хочу висловити величезну подяку Федорові Олександровичу Юнгу (що колись служив разом із моїм татом) та його дружині Любові Василівні, чудовим, і гостинним людям, що влаштували мені в усіх відношеннях прекрасний домашній прийом під час перебування тут.

* * *

Гамбург — друге за величиною місто в Німеччині (після Берліна) і восьме в ЄС. Населення міста складає 1,7 мільйона жителів, а якщо рахувати разом із агломерацією, то всі 5 мільйонів. Вільне Ганзейського місто, як воно офіційно називається, як і Берлін з Бременом, є окремою федеральною землею і має величезне економічне, фінансове, історичне і культурне значення не тільки для Німеччини і Євросоюзу, а й для всього світу.

Загальний вигляд Гамбурга з церкви святого Михайла

 

Місто неймовірно круте і сучасне.

Гамбург

Юнгфернштіг, ззаду телевежа

Шпіталерштрассе

Мужик пускає бульбашки

Табло автобусів

Перехід

Шпіталерштрассе

Гамбург

 

Будівля старої пошти (тепер якийсь торговий центр).

Стара пошта

 

По атмосфері Гамбург чимось нагадує Берлін, але менше, і від цього затишніше.

Гамбург

Гамбург

Гамбург

Райони Гамбурга

Гамбург

Гамбург

 

Дивіться, яка архітектура, які тротуари, які стовпчики, які ялиночки, які стільчики, який ліхтар і які квіти. Ну чому в нас такого немає?

Упорядкована вулиця

 

Скрізь щось постійно будується, реконструюється або перебудовується.

Страйк

 

Майдан перед ратушею.

Ратхаусмаркт

 

Збережена історична вуличка, Крамерамтсштубен, що знаходиться поруч із собором святого Михайла. Тут збереглися будинки будівництва 17—18 століть.

Крамерамтсштубен

 

Посередині міста знаходиться озеро, що утворилося в 1235 році в результаті зведення греблі на річці Альстер (притока Ельби). На озері встановлено фонтан. До речі, не намагайтеся шукати тут скульптуру гігантської тітки, що купається. Про неї чомусь написано на купі сайтів, а при пошуку фотографій озера її там видно на кожній другій. Але це була лише тимчасова інсталяція серпня 2011 року, яку прибрали 10 днів потому.

Птахи на Альстер

 

Тут я зняв панораму (прокручуйте фотографію). У середині видно встановлений на озері фонтан.

Гамбург, озеро Альстер
Фотографію можна прокрутити

 

Зараз озеро відділене шлюзами, річка продовжує залишатися судноплавною для невеликих кораблів.

Шлюзи на Альстер

 

Крім Альстера, центр перетинають кілька каналів, які ріднять Гамбург із іншими «водними» містами Європи. Раніше по ним плавали вантажні кораблі, а тепер приватні катери і прогулянкові човни.

Альстер

Канал Гамбурга

 

Канали і мости — це завжди дуже здорово, завжди робить місце більш привабливим.

Канал Гамбурга

 

Міські світлофори незвичайні — з двома червоними чоловічками.

Світлофор із двома чоловічками

 

Як варіант, замість верхнього чоловічка — таймер. Піктограма чоловічка теж не стандартно-європейська. Як і в Ганновері, скрізь розставлено покажчики до найближчих стоянок із зазначенням вільних місць.

Світлофор із таймером

 

Трамваїв немає, але є неймовірно довгі автобуси. Навіть не уявляв, що такі бувають. Цілий автопоїзд.

Трьохвагонний автобус

 

Гамбург — великий залізничний вузол. Вокзал величезний.

Вокзал

Вокзал

 

Велосипедна інфраструктура розвинена не дуже. Багато де є доріжки, по них їздять, але щоб як у Ганновері, такого немає.

Міст

 

Розмітка шашечками, як у Лас-Вегасі. Але там вона з практичних міркувань, а тут суто з дизайнерських.

Плитка

 

Гамбург — портове місто. Його порт посідає третє місце за величиною в Європі (після Антверпена й Роттердама), вважається морським, незважаючи на те, що технічно розташований на ріці, а також має статус порто-франко. Щоб вийти в море, кораблям доводиться долати 100 кілометрів по Ельбі. Порт величезний і займає 75 квадратних кілометрів, десяту частину всієї площі міста. По суті, уся лівобережна частина міста є портом.

Порт Гамбурга

Крани в порту

 

Правий берег Ельби в колишні часи теж був портом (точніше, це історичний порт Гамбурга), але він був занадто малий для великих сучасних кораблів, тому необхідність у ньому відпала. У нульових роках почалася його ренновація в якості житлового та комерційного, які отримав назву ХафенСіті (HafenCity) — колишні промислові будови переробляються для нових потреб, зводяться нові будівлі та громадські простори.

Канали Хафенсіті

 

Саме в цьому районі розташований знаменитий гамбурзький Музей мініатюр. Район дуже крутий і про нього, як і про музей, буде окрема розповідь.

Корабель у ХафенСіті

 

Ще в місті є свій район червоних ліхтарів, Репербан. Втім, оскільки все цікаве там відбувається в темний час доби, а гуляю я зазвичай тільки у світлий, нічого особливо видатного там не побачив.

Репербан

 

На вулиці порожньо, передовики секс-праці висипаються перед трудовою ніччу.

Репербан

 

У місті є пам’ятник «залізному канцлерові» Отто фон Бісмарку, імперська монументальність якого так різко контрастує зі станом пам’ятника, що про це не можна не написати. Фон Бісмарк був першим канцлером Німецької імперії, що об’єднав розрізнені німецькі державні утворення в єдину авторитарну державу, ядром якої стала Пруссія. Пам’ятник, встановлений в 1906 році, виконан у пафосному стилі імперської величі, мускулів, зброї та рейхсадлерів. Але ми знаходимося в Німеччині — країні, яка свого часу отримала важке і болюче щеплення від імперства й бажання створювати культ «великого минулого». І це добре видно за станом пам’ятника. По-перше, його абсолютно не видно з міських вулиць — навколо нього ростуть високі дуби (я назбирав жолудів і привіз, щоб посадити), які повністю приховують його від очей перехожих, і побачити його можна, тільки спеціально зайшовши у сквер. По-друге, пам’ятник повністю розмальовано графіті, територія давно не ремонтувалася, між плитами пробивається трава, подекуди навіть валяється сміття. І хоча Бісмарк, який помер у 1898 році, жодним чином не був пов’язаний із націонал-соціалістами (крім того, що через кілька десятиліть після смерті став жертвою звеличення їхньою пропагандою) і без сумніву є великою історичною особою, сором’язлива занедбаність такого монумента є чітким індикатором неприязні німецького суспільства до імперського пафосу, який волею історії в якийсь момент зміг перерости в гіперболізовану, вкрай жорстоку і потворну форму.

Пам’ятник Бісмарку в Гамбурзі

 

Молоде покоління жителів Німеччини про такі речі думає найменше.

Німецькі підлітки

 

Вулична поштова скринька цілодобового самообслуговування — у неї можна не лише кинути вже готове відправлення, але й самостійно оплатити його.

Поштовий термінал

 

Ідея мовців-урн (див. минулорічну розповідь про Берлін) у точності реалізована і тут. Моделі урн, до речі, також такі ж, хіба що на відміну від помаранчевих берлінських, гамбургські урни мають червоний або сірий колір. Спеціально для любителів урн я вкрав ідею Лебедєва зі слайдшоу — внизу фотографії знаходяться квадратики, натискаючи на які ви зможете дивитись інші релевантні знімки (слайдшоу відтепер використовуватимуться і в подальших розповідях).

Гамбурзькі урни

 

Пам’ятник маляру.

Маляр

 

Пам’ятник Генріетті Мюллер, гамбурзькій міській божевільній (1841—1916), яка продавала на вулиці лимони і завжди гучно про це кричала, за що отримала прізвисько Zirtonenjette («Лимонетта»). У 1894 році її забрали до притулку для божевільних, де вона і померла. Табличка на пам’ятнику нижньонімецькою говорить: «dien Leben wer suur as de Zitronen, sall sick dat Erinnern an di lohnen? Dien Schiksol wiest op all de Lüüd, for de dat Glückhet gor keen Tiet» («твоє життя було кислим, як лимони, чи буде пам’ять про тебе мати сенс? Твоя доля вказує на всіх людей, на яких у щастя немає часу»).

Zirtonenjette

„Die Leute, für die das Glück hat keine Zeit“ – gut gesagt...

 

Таксі.

Таксі

 

Стрит-арт.

Стрит-арт

 

Єгова запрошує на паті! Вхід умовно-безкоштовний! Сирійські біженці також херцліхь вількоммен!

Свідки Єгови

 

У парку проводять фотосесію.

Дівчина в парку

 

Чуваки готуються запустити октокоптер.

Октокоптер

 

* * *

У наступній частині я розповім про кілька цікавих гамбурзьких районів.

Лев на дверях

Церква святої Катерини